На широкому пологому березі р. Інгулець, серед чудової природи у важкому 1944 році 30 жовтня було засновано спеціальне ремісниче училище №4, одне з найстаріших на Україні. Набір складав 146 учнів на такі професії: ковалі, слюсарі по ремонту сільськогосподарської техніки, дільничі механіки, електрики.

Перші записи в поіменній книзі були зроблені 29.12.1944 року. Всім учням було видано парадний та робочий одяг, організоване 3-х разове харчування. Функціонувати училище почало в пристосованих приміщеннях луб'яного заводу (переробки конопель) та агрошколи.

Строк навчання 2 роки. Першим директором був Урін Зіновій Олександрович. Заступником - Левіт Аркадій Юхимович.

З 15 вересня 1953 року училище функціонує як Снігурівська школа механізації сільського господарства і заготівель згідно наказу по Міністерству сільського господарства і заготівель УРСР №1162 "К від 14 вересня 1953 року. Директор Тамасієнко Григорій Іванович. В школі готували комбайнерів, трактористів III класу, трактористів-машиністів широкого профілю, бригадирів тракторних бригад сільського господарства.

Згідно наказу Миколаївського обласного управління трудових резервів №16 від 20 січня 1954 року школа механізації сільського господарства перейменована в училище механізації сільського господарства.

У відповідності з наказом Миколаївського обласного управління трудових резервів від 21 березня 1957 року за №53 училище було реорганізоване в училище механізації сільського господарства №4, наказ №348 від 4 липня 1957 року. Директор Сплавський Микола Іванович.

З 1962-1963 навчального року в училищі крім основних професій почали підготовку механіків-водіїв артилеристських тягачів для Радянської Армії. Строк навчання 3 місяці.

Всього було підготовлено біля двох тисяч водіїв арттягачів.

З 20 січня 1964 року за наказом №14 училище перейменоване в СПТУ-4. Директор Медушенко Петро Власович.

З 1966 року училище перейшло на базу Міністерства меліорації водного господарства. Для тресту "Миколаївводбуд" та РАПО в училищі готували висококваліфікованих машиністів екскаватора, бульдозера, скрепера, грейзера, трактористів-машиністів широкого профілю, водіїв автокранів та трактористів III класу.

Кадри призначались для роботи на Верхньо-Дніпровській зрошувальній системі як по будівництву так і її обслуговуванню. Всі випускники училища працевлаштовувались.

Наказ від 11 жовтня 1972 року №219 говорить про те, що училище реорганізоване в ССПТУ-4 (середнє сільське професійно-технічне училище).

В 1977 році став до ладу побудований новий триповерховий навчальний корпус з центральним опаленням, розрахований на 450 посадових місць.

В ньому розміщено актовий та спортивний зали та їдальня на 180 посадових місць. Одночасно збудовано п'ятиповерховний корпус гуртожитку на 360 місць. Кімнати на 2-3 чоловіка. Всі навчальні класи та лабораторії були оснащені новим комплектом технічних засобів навчання.

Також за училищем було закріплено 468 га орних земель, де учні відточували набуті теоретичні знання на практиці.

"В зв'язку з реорганізацією навчальних закладів профтехосвіти, а також установлення їх нумерацій перейменувати середнє професійно-технічне училище №4 в середнє професійно-технічне училище №34", говориться в наказі обласного управління освіти за №154 від 13 вересня 1984 року "Про реорганізацію профтехучилищ області". Цим же наказом Яснополянське училище №7 було переведено в філію Снігурівського СПТУ-34. Директор Мазур Іван Іванович.

Контингент учнів складав 750 чоловік.

В 1979 році було побудовано зрошувальну систему на учбовому господарстві училища, а також свою насосну станцію.

В 1989 році Трест "Миколаївводбуд" побудував для училища лабораторно-навчальний корпус та дорогу Снігурівка - училище з асфальтовим покриттям.

Сьогодні училище функціонує як Снігурівський професійний ліцей згідно наказу Міністерства освіти та науки України № 599 від 4.08.06. Має контингент 380 учнів.

Директор - Коверзнєва Ольга Іванівна. Заступник з навчально-виробничої роботи - Дмитрусенко Сергій Борисович, заступник з навчально-виховної роботи - Захарова Ольга Юріївна, старший майстер - Захаров Микола Іванович, методист - Павленко Тетяна Вікторівна.

За час свого існування ліцей підготував більше 22 тисяч кваліфікованих робітників. Для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів ліцей має:

·        три навчальних корпуси площею 3936,9 кв.м.; 399,3 кв.м.; 97,1кв.м. (на одного учня - 12 кв.м.), де знаходяться навчальні кабінети та лабораторії, обладнані відповідними засобами навчання

·        культурно-побутовий корпус площею 1968,4 кв.м

·        навчально-виробнича майстерня загальною площею 2506 кв.м (на одного учня - 7,16 кв.м.) обладнаних необхідною навчальною технікою, верстатами, машинами та іншими засобами навчання

·        учнівський гуртожиток на 360 місць

·        навчальну техніку в кількості 20 тракторів, 9 автомобілів, З зернозбиральних комбайнів, 21 одиниць різних сільськогосподарських машин та агрегатів

·        автодром площею 1 га .

·        учбове господарство площею 388 га

В навчальних корпусах для теоретичного навчання розташовані 22 кабінети, які обладнані за типовими проектами. Крім учбових кабінетів, кожен з яких має препараторську, в головному учбовому корпусі розміщені: методичний кабінет, кабінет профорієнтаційної роботи, музейна кімната, кабінети директора та заступників директора.

В ліцеї функціонує гуртожиток, їдальня, спортивний зал, актовий зал, що дає змогу у другій половині дня займатися в гуртках та спортивних секціях. Всі учні, які потребують житло, проживають в гуртожитку та забезпечуються харчуванням.

Наша адреса: 57303, Миколаївська область, м. Снігурівка, вулиця Широка, 1.